Каперсами прийнято називати близько 180 видів багаторічних колючих чагарників та ліан, які ростуть у теплих і вологих регіонах Південної Європи, а також Північної Африки. Близько двох тисяч років тому людина почала вживати в їжу нерозпущені бутони каперсника, найчастіше замариновані. Відтоді каперси посідають почесне місце у багатьох кухнях світу, зокрема середземноморських. Згідно з історичними даними, каперси входили до складу оригінального рецепту салату «Олів’є», який вигадав у кінці ХІХ століття сам Люсьєн Олів’є. Правильно приготовані каперси мають яскравий, гострий, кислуватий, злегка гоструватий, терпкий присмак з характерною гірчичною ноткою. Навіть у консервованому вигляді цей продукт містить у собі безліч корисних речовин, насамперед, це каппарідін, алкалоїди, флавоноли, вітаміни групи В, Е, йод, калій, жирні кислоти. Завдяки вмісту кварцетину і рутину, вживання в їжу каперсів сприяє покращенню стану шкірних покривів, зниженню алергічних реакцій і артеріального тиску. Високий вміст вітаміну К допомагає нормалізувати згортання крові і зменшити концентрацію протромбіну, а підвищений вміст міді сприяє регуляції кисневого обміну в тканинах. При діабеті цей продукт в щоденному раціоні дає можливість знизити патологічну концентрацію цукрів у крові, а також захистити судинну систему від атеросклерозу і варикозу. В кулінарії каперси використовують як частину гарніру, пікантну закуску, мариновані каперси входять до складу класичних французьких соусів, таких, як тартар, равігот, ремуляд, вони є обов`язковою сладовою страв з анчоусами.